Матч у Івано-Франківську приніс "Волині" більше розчарувань, ніж здобутків. І дійсно, втрачати перемогу з-за суддівської помилки та ще й на останній хвилині матчу, та ще й з пенальті - завжди прикро. Проте, про усе по порядку.

Гра для обох команд проходила важко, чому неабияк сприяло в'язке після дощу поле. Щоправда, більше плюсів з цього отримали господарі, адже перевага волинян у техніці була значно знівельована станом газону. Незважаючи на це, з перших хвилин ініціативу захопили лучани і вже в перші три хвилини зуміли провести пару непоганих атак, які, проте, результатом не відзначились. Спочатку Войтович пробив здалеку - вище. Згодом він же віддавав наліво на Жадера, але після удару останнього з вигідної позиції м'яч пішов на кутовий. А після подачі стандарту господарі не розібралися з нападниками "Волині" у власному штрафному, та ніхто з гостей так і не зумів завдати точного завершального удару. Затим гра на тривалий час "затихла", команди без особливих швидкостей вели позиційну боротьбу в центрі і лише наприкінці першої п'ятнадцятихвилинки зуміли сколихнути "сонний" перебіг матчу. Спочатку дальній, але не особливо небезпечний постріл когось з господарів без проблем узяв Неділько, а на 17-й хвилині Пищур "вистрілив" з 25-ти метрів, та прямо у кіпера прикарпатців.

Більш активно футболісти почали діяти лише в другій половині тайму. Так, на 24-й хвилині Худобяк із штрафного метра за три від лінії карного завдав другого в матчі удару по воротам лучан, та Неділько виявився на місці і загрозу ліквідував. Лучани після цього активізували гру в нападі і за три хвилини мали гарну нагоду аби відкрити рахунок, проте Пищур, отримавши м'яч після подачі штрафного зліва, з п'яти метрів потрапив у штангу. Ще через мить Жадер гарно виконав кутовий, Рурич скинув під удар Войтовичу, але останній здалеку вдарив над поперечиною.

А витримавши цей короткостроковий натиск лучан, господарі додали в швидкості і до завершення першої половини гри перехопили ініціативу. Щоправда варто зазначити, що діяли франківці дещо примітивно й надто схоже на своїх земляків з "Енергетика" - закидання м'яча на хід своїм нападникам з розрахунку на швидкісні дії останніх. При цьому якихось комбінацій або злагодженої гри в пас і, відповідно, чіткої взаємодії між півзахистом та атакою у господарів жодним чином не спостерігалося і тому їхні наскоки у штрафний "Волині" мали епізодичний "кавалерійський" характер. Так, на 36-й хвилині Неділько з труднощами але узяв м'яч після розиграшу кутового й дальнього удару когось з прикарпатців. А за п'ять хвилин потуги господарів завершились штрафним й наступним ударом у хрестовину воріт "Волині". На останніх хвилинах команди обмінялися разючими, але безрезультатними атаками, коли спочатку Дручик зумів підстрахувати Неділька, винісши м'яча з лінії воріт, а потім Рурич у контратаці "бахнув" у ближній від воротаря кут, але Раковиця зреагував, ліквідувавши небезпеку. Крапку ж поставив Войтович, гарно приклавшись до шкіряного здалеку, проте й на цей раз кіпер "Прикарпаття" врятував свою команду. Тож після першого тайму на табло світилися (вірніше, мали б світитися, бо електронна техніка стадіону "Рух" показувала лише півтора десятки хаотично розкиданих цяточок) нулі і суперники пішли на відпочинок.

Після перерви обидві команди відразу забігали і це значно пожвавило гру у порівнянні з більшою мірою нудним першим таймом. Так, відразу після свистка волиняни провели атаку лівим краєм, Войтович відгукнувся на пас і головою пробив у дальній від кіпера кут, та останній зумів зреагувати на цей підступний постріл. Відповідь господарів була практично ідентичною, але, на відміну від "Волині", принесла їм успіх. Контратака, знову ж таки, лівим флангом, навіс у центр карного, де Гребинський без проблем головою відправив м'яч у сітку - 1:0. Захисники лучан відверто "провтикали" гравця "Прикарпаття" і тому питання хто в даному випадку мав тримати зону залишається відкритим і, думається, тренерам необхідно серйозно розібратися з винуватцем.

Та розвинути свій успіх господарям не вдалося. "Волинь", пропустивши гол, повністю перебрала ініціативу в свої руки і до кінця гри шансів наблизитися до своїх воріт прикарпатцям майже не давала. Перекривши центр поля, волиняни позбавили івано-франківців простору для їх улюблених ривків "запустив-побіг", але водночас і сама мала певні труднощі в атаці у зв'язку з достатньої кількістю браку в передачах. На 54-й хвилині гарно обігралися Жадер та Лісовий. Перший зліва точно віддав пас, а останній потужно пробив - проте вище. Згодом після навісу справа бив головою Кінаш, але біля стійки. Господарі "огризнулися" контратакою та Неділько зіграв надійно і взяв м'яч, пробитий з близької відстані. А майже відразу після цього лучани зуміли зрівняти рахунок. Войтович з штрафного точно подав зліва на Пищура, а останній головою підрізав м'яч у дальній правий кут - гол!

Забивши, "Волинь" дещо збавила оберти, хоча й продовжувала володіти ініціативою. Однак, довести справу до вирішального удару нашим землякам тривалий час не вдавалося і гра знову змістилася ближче до центру. В цей час команди зуміли лише по разу обмінятися небезпечними моментами. На 76-й хвилині Жадер пробивав з розвороту з лінії карного - вище, а господарі після подачі штрафного завдавали удару головою - над поперечиною. Зрештою, на 81 хвилині лучанам вдалася розмашиста атака, яка завершилась другим взяттям воріт "Прикарпаття". Войтович зліва подав у штрафний майданчик на Кінаша, а той, прийнявши м'яч на груди, з розвороту в падінні відправив шкіряного у нижній кут під стійку - гол!

До завершення гри залишалося не так вже й багато часу і справа, здавалося б, йшла до перемоги. Тим паче, що "Волинь" продовжувала атакувати і на 87-й хвилині Пищур міг остаточно поховати надії господарів на прийнятний результат, пробивши зліва у ближній кут, проте Раковиця цей удар потягнув. Виручив він і за дві хвилини, взявши потужний удар здалеку. А далі настала злощасна перша додана хвилина. Прикарпатці, яким уже було нічого втрачати, масовано пішли в атаку. М'яч з центру було переадресовано у штрафний майданчик, де нападник господарів, "підсівши" під Рурича, який виграв верхову дуель, все ж намагався втекти за м'ячем вліво до кутового прапорця, але зненацька упав, а суддя свиснув на позначку. Питання порушення залишається відкритим, адже Рурич, котрий опікав форварда, стояв за ним з розкинутими руками і явно не чіпав останнього за ноги. В таких випадках кажуть, що пенальті лівий. Проте, як відомо, з арбітром не посперечаєшся і Тофан без шансів для Неділька точно пробив під поперечину - 2:2.

Що ж, прикро втрачати очки на рівному місці, але результату не зміниш. Господарям очко за щастя, а волиняни повинні надолужувати втрачене у майбутніх поєдинках.